Сергій Мироненко - Подолаю

Моє полумя - твій колючий лід,

Де любов була, там від рани слід,

Де були слова, снігом замело,

Де була весна стало холодно...



А я всі шляхи подолаю,

Щоб знов тобі сказати: Кохаю!

До тебе буду йти крізь тумани,

Щоб стерти всі старі наші рани!..



Промайнуло все, мов шалений сон,

Вітром віднесе все, що замело...

Твій колючий лід розтоплю теплом,

За тобою вслід, хоч з одним крилом!